Церква у Бикич Долу Церква у Бикич Долу
„Одкеди ше Руснаци приселєли до Бикич Долу, окремну любов указовали ґу церкви. Спочатку була лєм дзвонїца на маєтку Василя Бурчака. Церква справена и пошвецена... Церква у Бикич Долу

„Одкеди ше Руснаци приселєли до Бикич Долу, окремну любов указовали ґу церкви. Спочатку була лєм дзвонїца на маєтку Василя Бурчака. Церква справена и пошвецена 28. авґуста 1904. року на чесц Успения Пресвятей Богородици, одкеди ше трима Кирбай у тим месце.“ Церкву будовал майстор Леонард зоз Шиду, а медзи народом ше могло чуц же церква збудована „з масла и млєка”, тє. церкву будовали о своїм трошку жителє Бикич Долу. Служби Божи ше од 1904. року отримовали два раз до три раз мешачно.

На Рочней скупштини початком 1904. року Русини ше порадзели же даю пенєж кельо будзе потребне, цеглу, древо, будовательни материял, писок, вапно и подвоз. Поєднали поднїмателя Леонарда зоз Шиду же би почал робиц и най им до єшенї прида ключ. Церковни фундаменти пошвецел шидянски парох о. Кирил Дрогобецки. Робота далєй ишла як треба, так же уж 11. септембра 1904. року на турню положени и крижик. Закончена церквочка пошвецена 28. авґуста 1904. року, на чесц Богородици. Спочатку ше церкву водзело як филиялу шидянскей парохиї, а од 1919. року припадла под новоосновану парохию у Беркасове. Робота коло вибудови церкви указала окремну зложносц яка панує медзи Русинами у Руским Долу. Насампредз, окрем спомнутей помоци и даваньох на будованє новей церкви, помоц приходзела и од обисцох. Предаваюци млєко и масло, ґаздовства часц заробку даровали на церкву. Прето у народзе по нєшка остала присловка же Бикичанє свою церкву справели з млєка и масла. Нагода тераз визначиц же ше у валалє и нєшка приповеда же тедишнї церковни тутор Янко Страценски ишол по помоц за вибудов церкви и церковни кнїжки за богослуженє аж до Старого краю.

Гоч церква у Бикичу пошвецена ище давного 1904. року, нїґда у нєй нє бул справени иконостас яки би ше єй швечел. Преламни момент на початку 2011. року, кед на инициятиву Церковного одбору, пароха о. Владимира Еделинского Миколки и владики кир Георгия Джуджара, вєдно одлучене же мож почац плановац роботи на проєкту хтори ище 2010. року предложел тедишнї парох о. Йозеф Селин. Роздумовало ше и плановало ище полни два роки. Прето тоту активносц и закладанє препознали и велї други людзе зоз валалу и почали ше явяц же би сцели помогнуц. Помоц нє понукали лєм Бикичанє, алє и велї познати и нєпознати добродїє зоз других местох, та и зоз других державох. З тей нагоди треба визначиц же помоц сциговала аж и зоз такволаного «Старого краю», зоз Словацкей, зоз местох Стебнїк, Решов, Вишни Тварожец, Ґерлахов, Бардейов и Камєнка.

Зденко Лазор

*реализацију пројекта „Руснаци зоз Войводини“ помогло Министарство културе и информисања Републике Србије. Ставови изнети у подржаном медијском пројекту нужно не изражавају ставове органа који је доделио средства.

Nema još komentara.

Budite prvi koji ćete ostaviti komentar.

Odgovori

Your email address will not be published. Required fields are marked *


*

Skip to toolbar