Фамелия Бережнї: Робиц, робиц и лєм робиц… (2)

Найчастейши мена у фамелиї Иван, Василь, Митар, Дюра, Анкица, а у новши часи Драґан , Зоран, Весна , Наташа, Тияна, Андрей и Исидора.

Дзецинство старшей ґенерациї було претарговане зоз прициском живота, дзеци одходзели на швидки и хасновити ремесла, же би на швидши способ мали хлєб у рукох. Зоз печеньом палєнки и квалитетним пчоларством занїмаю ше як хобийом по нєшка.

Митар Бережнї купує свой маєток у Старей Бинґули и занїма ше зоз пчоларством и продукцию овоци у чим го нашлїдзує син Зоран.

По свою першу кошнїцу Митар пошол на бициґли до Мартинцох, на пол драги плєцена кошнїца му виспадла, пукла и рой ше розбег, та Митар мушел ознова влапац рой- приповеда нам його унука Тияна.

У фамелиї славели именїни, швето на дзень святого чийо мено славенїк ноши, потим Крачун и Вельку Ноц.

Од традиционалних руских єдлох зачувани по нєшка Сирец, сир з вайцох характеристични за вельконоцни стол Руснацох.

Од прошлосци по нєшка у тей фамелиї моцни дух заєднїцтва.

Єдни другима помагали при вибудови хижи, чуваня дзецох, на забивачкох и шицких роботох.

Зоз другима народами у Митровици жили у миру, злоги и вельким почитованьом.

Попри своїх ремеслох тримали и статок и живину за потреби обисца.

Жени ше старали о обисцу и дзецох и занїмали ше зоз ручнима роботами, окреме шицом и виробок ґобленох, покля ше хлопи старали за економску и финансийну стабилносц обисца.

Воспитанє дзецох було строге и правичне. Дзеци рано у дзетинстве учени робиц и спонукани буц вредни и поштени.

Митар Бережнї гуторел: „Зоз чистима руками справяй“, здогадує ше його унука Тияна.

Старши франтую зоз младшима же у їх час слово депресия нє исновало и нє було часу за ню.

Перши ґенерациї були познати ремесельнїки, столаре, тапетари и землєдїлци, а штварта и пията ґенерация фамелиї, шицки здобули високе образованє та су правнїки, медицински роботнїки, дипломовани инженєри еколоґиї, композиторе, психолоґи и лоґопеди и успешнї поднїмаче.

Драґан Бережнї перши анестетичар у сримскомитровацким шпиталю, а Зоран Бережнї длугорочни директор Републичного фонда за пензийне и инвалидне осиґуранє.

Столарию Дюри Бережнїя, сновану 1958. року у априлу мешацу, водзи дзивка Наташа Бережнї Тюк, дзе у собственим власнїцтве маю пилярню, сушарню, та линию машинох за оштренє пилкох и комплетни прибор од 40 озбильни столарски машини.

Продукую драбини, кухнї, хижи за спанє, дзвери, єдальнї и паркети, и мебель на фалат.

Свою дїялносц приведли до найвисшого уровня.

Єдна з найстарших хижох на Житному тарґовищу, з конца XVIII вику, єдна з од три зачувани здания зоз „нирнбержзким забатом“.

Стредком осамдзешатих рокох XX вику постава власнїцтво Дюри Бережнїя, дїлови простор за продай дробних продуктох своєй роботнї под назву „Кедар“, после родичох роботу пребера дзивка Таня Бережнї Стиячич. Зоз свою поднїмацосцу од роботнї прави митровацки бренд, покля як вона гутори, єй диплома Лесарского факултета остава у фийовки.

Петар Бережнї кед копал у своїм дворе 1980. року викопал вельки фалат каменя, хтори на концу мушели виберац зоз вельким краном.

Открило ше познєйше же у питаню була „Слункова годзина“, з края першого вику, чежка два тони.

Петар тото приявел, та ше тото дїло од нєпреценївей вредносци нєшка находзи у Лапидариюму Музея Сриму и осликує нам историю царского городу Сирмиюм, єден з престонїцох Римского царства, нешкайшей Сримскей Митровици.

История „Слунковей годзини“ нам гутори о старей латинскей патрицийскей фамелиї Папиє, хтора жадала овиковичиц Сирмиюм и свою славну фамелию.

Дїло з мрамору зоз Брачу представя Атласа хтори на хрибце ноши слункову (нєбески звод), а за його хрибтом брацу Геркула и Ификла.

Предки фамелиї Бережнї спочиваю на руским и новим теметове у Сримскей Митровици, а потомки Ивана Бережнїя зоз Галициї нєшка жию у Сербиї, Портуґалиї и Нємецкей.

Зоз свою роботу и дружтвеним доприношеньом, сримски Бережнї постали нєоддзелїва часц городу Сримска Митровица.

Владимир Балащак

* реализацију пројекта „Русинске породице у Срему – Руски фамелиї у Сриме“ помогло Министарство културе и информисања Републике Србије. Ставови изнети у подржаном медијском пројекту нужно не изражавају ставове органа који је доделио средства.