ПАНОНСКИ РУСНАЦИ ПАНОНСКИ РУСНАЦИ
Руснаци, Рутени, Малоруси, панонски або войводянски Руснаци, шицко то назви за народ богатей традициї, восточно-славянского походзеня. На териториї Панонскей ровнїни и просторе нєшкайшей Войводини... ПАНОНСКИ РУСНАЦИ

Руснаци, Рутени, Малоруси, панонски або войводянски Руснаци, шицко то назви за народ богатей традициї, восточно-славянского походзеня.

На териториї Панонскей ровнїни и просторе нєшкайшей Войводини и Сербиї жию вецей  як 270 роки.

17. януар 1751. остава зазначени як окремни дзень  у историї Руснацох.

Франц Йозеф де Редл, краьовски намеснїк царици Мариї Терезиї, потписал контракт о насельованю Руснацох зоз горнїх крайох сиверо-восточних часцох царства (простора Карпатох, Поткарпатья, нєшкайшей восточней Словацкей, Польскей, Мадярскей, и України) до долнїх часцох царства, односно на простор Панонскей ровнїни.

Тот дзень Руснаци у Сербиї означую як свойо националне швето.        

Руснаци, нє раз наволани „европски хазари“, нє маю свою матичну жем, жию ширцом планети Жеми, а ґу Войводини су прихильни и лоялни гражданє Сербиї.

Присельованє Руснацох на Панонску ровнїну, у 18. вику ше одвивало у  контексту общих политично-економских збуваньох тедишнього часу.

Одже, после законченя аустроугорско-турских войнох, Аустро-Угорска монархия достала плодни, алє слабо населєни панонски простори.

У тот час принєшена одлука же би ше их населєло и привредно змоцнєло.Медзи народами  на плодней ровнїни, нашли ше и Руснаци. Вони ше спочатку насельовали на просторе нєшкайшого Руского Керестура, а у другей габи, котра була моцнєйша односно численша, населєни Коцур, потим Нови Сад, а плодну жем нашли и у Сриме. Як час преходзел руска заєднїца заокружовала свой животни и явни простор.  

Матка Руснацом то Руски Керестур.

Попри Керестура, Руснаци жию и у Новим Садзе, Кули, Вербаше, Дюрдьове, Сримскей Митровици, Шиду, Беркасове, Бикич Долу, а у Горватскей  у Петровцох, Миклушевцох, Вуковаре….

Давни руски претки були православней вири.

Концом 16. вику, католїцки єзуити водзели кампаню медзи православнима вирнїками подкарпатскей Руси же би ше приключели униї.

1590. року троме православни владикове  принєсли одлуку о приступаню католїцкей церкви.

Єзуити после початних успихох, прушали кампаню  нєзлоги и терору над православнима вирнїками и священством Подкарпатскей Руси.

У таких условийох, православни митрополит Подкарпатскей Руси Раґоза официєлно ше вияшнєл за приступанє православней церкви ґу католїцкей вири.

Процес ширеня униї тирвал длуго, од 1590. по 1665. рок, а предлужени є аж по 18. вик.

На простор нєшкайшей Войводини приселєли ше  Руснаци греко- католїцкей вири, алє було и православних..

У Вельким Керестуре 1757. року було 27,3%  обисца православней вири. 

Нєшка, Руснаци у Войводини припознати як окремна етнїчна заєднїца а їх язик як заходно-славянски и єден од шейсцох официєлних язикох у АП Войводини.

Руски язик дзепоєдни наволую славянски есперанто.

Як народ, Руснаци охабели шлїд и печац у шицких обласцох дружтвеней системи, як у кральовини, републикох, так и нєшка у Сербиї, починаюци од спорта, култури, уметносци по науку.

Тиж так руска заєднїца мали визначну улогу у подїйох присоєдинєня Войводини Кральовсту Сербох, Словенцох и Горватох и будуцей Кральовини Югославиї.

На Велькей народней скупштини Сербох, Бунєвцох и других Славянох Банату, Бачкей и Баранї котра отримана 25. новембра 1918. року у Новим Садзе, Руснаци  мали своїх леґитимних представнїкох зоз чим тота заєднїца дала свойо историйне доприношенє одлуки о присоєдинєю Войводини Кральовству Сербиї.

Єдна од найвизначнєйших особох Велькей народней скупштини бул  Йован Хранилович, парох у рускей греко-католїцкей парохиї у Новим Садзе. Вон достал чесц буц перши предшедаваюци сходу, як найстарши посланїк  Велькей народней скупштини.

 Руснаци  розшата заєднїца, котра  ше , як и  єврейска (жидовска), зоз своєфайтову историйну мимикрию присподобйовала алє и асимиловала у своїм окремним  етнїчним идентитету.

Спрам остатнього попису жительства у Сербиї єст коло 15.000 тисячи Руснацох, алє нажаль у остатнїх рокох тото число ше швидко зменшує, найвецей пре економски миґрациї.

Припаднїки рускей заєднїци у Сербиї спадаю до найписменших. Нє маю нєписмених а кажди дзешати припаднїк або припаднїца рускей заєднїци маю факултетске оберазоване цо их учишлює до найобразованшей популациї у Сербиї.

Препознатлїви су по  балох и святочносцох котри орґанизую у жимским часу та по вельконоцни пост. Вони мирни, роботни, шпоровни, миролюбиви народ и як таки Руснаци єден од красних квиткох у букету войводянскей  мултиетнїчносци.

Зоз Сербами вєдно жию прейґ 270 роки, цо вецей як достаточне число рокох за потвердзенє же ше одношеня медзи тима двома славянскима народами вше розвивали винїмково у  духу толеранциї, добрих медзисобних одношеньох. Часто дзелєли, нє вше  прихильну, судьбу народох на Балкану през шветово и числени локални войни, рижни  держави и їх модели власци, од Аустро-Угорскей царовини прейґ кральовинох, републикох по терашнї транзицийни период.

Найкрасше, гваря, буц Руснак и Рускиня у Сербиї, бо ше Руснацом у вигодним дружтвеним окруженю удало зочувац и надбудовац свой национални идентитет, свойо обичаї, традицию, виру. У тим вигодним штредку удало им ше  кодификовац свою бешеду до припознатого литературного язика на котрим  пишу и друкую кнїжки, часописи, маю образованє на руским язику и студиї русинстики. Таки стандарди очуваня етнїчного идентитету Руснаци нє маю нїґдзе у швеце. 

аутор текста: Владимир Балашћак

аутор фотографије: Петар Дешић

*реализацију пројекта „Руснаци зоз Войводини“ помогло Министарство културе и информисања Републике Србије. Ставови изнети у подржаном медијском пројекту нужно не изражавају ставове органа који је доделио средства.

Nema još komentara.

Budite prvi koji ćete ostaviti komentar.

Odgovori

Your email address will not be published. Required fields are marked *


*

Skip to toolbar