Учителька велького шерца Учителька велького шерца
Ану-Ганчу Ждиняк Кнежевич,учительку, ище длуго буду паметац ґенерациї зоз Сримскей Митровици, Шиду, Беркасова и цалого Сриму. Народзена є 27. новембра 1932. року у Шиду,... Учителька велького шерца

Ану-Ганчу Ждиняк Кнежевич,учительку, ище длуго буду паметац ґенерациї зоз Сримскей Митровици, Шиду, Беркасова и цалого Сриму.

Народзена є 27. новембра 1932. року у Шиду, у рускей фамелиї.

Зоз часох єй дзециньства, Ани-Ганчи остали памятки на интересантни живот Руснацох тедишнього часу, на заєднїцки роботи на полю, мольби, тлачидби и на кирбаї.

Прейґа од обисца у Шиду, у котрим народзена Ана, була „руска школа“ популарно волана „рускача“ (руска читальня) дзе ше сходзели и млади и стари пририхтуюци театрални представи, дзе ше шпивало у хору, вешелєло на танцох и забавох. Анов-Ганчов перши дотик зоз дружтвеним и уметнїцким животом бул праве там, медзи Руснацами у рускей школи, читальнї у Шиду.

Учительску школу закончела 1951. року у Сримских Карловцох, а єй перше роботне место було у руским оддзелєню у Беркасове.

Читаюци хронїку основней школи у Беркасове, о активносцох и педаґоґийней роботи Ани-Ганчи Ждиняковей, можеме видзиц лєм слова о найвекших похвалох о єй воспитно-образовней и културней роботи, за цо, тота пожертвована учителька доставала вельке число наградох и припознахьох.    

Роботне место ”рускей учительки” подрозумйовало и вимагало обовязни и воншколски активносци.

Прето учителька Ана-Ганча закончує у Новим Садзе семинар за руководителя аматерских театралних драмских секцийох 1953. року. Свою роботу предлужує у КУД-е „Тарас Шевченко“ зоз Беркасова и вєдно зоз школярами орґанизує драмску, фолклорну и рецитаторску секцию.

З дзецми пририхтовала представи „Йорданска вода“, „Двоме малженски товарише“, „ Женїдба бриґадира“,  „Перши танєц“, „Потька“ и други.

Источашнє роби и у КПД-е „Бранко Радичевич“  дзе була секретар и зоз шицкима дзецми у месце орґанизує програми знагоди Першого мая, Нового року, 8. марца, Дня ошлєбодзеня валалу.

Вельку любов спрам своєй педаґоґийней роботи и културней творчосци Ана- Ганча затримала и кед ше приселєла до Сримскей Митровици на свойо нове роботне место.

Учителька велького шерца, як ю волали, Ана, або по руски Ганча, була жена нєвироватней енерґиї и глїбокей славянскей цеплоти.

У єй педаґоґийней роботи зоз школярами нє було же нє сцем и нє можем, алє винїмково сцем и мушим.

О єй закладаню и прихильносци шведочи и то же є зоз нє малим числом руских фамелийох, у своїим животним и роботним вику, од младосци по стари роки, зоз дїдами и бабами рихтала театрални представи, їх синох и дзивки учела руски язик, а трецей ґенерациї приблїжовала поезию, учела их рецитованю, пестовала їх таланти и унапрямовала их на дальшу животну драгу.

Шицки зме ше меняли, лєм Ана-Ганча оставала єдинствена яка и вше була, и зоз єднаку моцу давала витор до хрибта шицким тром ґенерацийом.

Таких пожертвованих и прихильних просвитних роботнїкох нєшка, нажаль, вше менєй.

На споминанє єй мена, пре почитованє, и нєшка треба стац „у ставу мирно“…

За таку роботу и пожертвованосц достала заслужени припознаня, медзи котрима Новемберска награда Сримскей Митровици и Орден роботи зоз стриберним венцом.

До остатнього диха, у своїм обисцу у Сримскей Митровици, зберала коло себе дзеци, малих Руснакох и  нє лєм их, подучовала, учела язик, приповедала о обичайох, традициї, прешлих часох и на єй своєфайтови способ, пестовала при нїх шицки гевти прекрасни прикмети котри уплївовали же би вони виросли и розвили ше до правдолюбивих, добрих и чесних людзох.

За то єй припада огромна и вична подзековносц.

Ана-Ганча Ждиняк Кнежевич умарла 23. септембра 2000. року.

Похована є на Городским теметове у Сримскей Митровици.

РУЖИЧКОМ  (Гаврїл Костельник)


Ружички красни, червени,

Ви од дзивчатох любени!

Вам повем цошкаль

шумного,

Вам повем цошкаль

тайного.

Гей, алє тото

нїкому

Нє шмеце повесц

другому!

Лєм гевтей крашнє

пахнїце,

Цо сом вам шепнул,

шепнїце!

Владимир Балащак

*реализацију пројекта „Руснаци зоз Войводини“ помогло Министарство културе и информисања Републике Србије. Ставови изнети у подржаном медијском пројекту нужно не изражавају ставове органа који је доделио средства.

Nema još komentara.

Budite prvi koji ćete ostaviti komentar.

Odgovori

Your email address will not be published. Required fields are marked *


*

Skip to toolbar