Руснаци у Бикичу Руснаци у Бикичу
Руснаци ше зоз сиверовосточних обласцох Угорскей (нєшка то територия восточней Словацкей), на територию тутейшого манастира Привина Глава, почали присельовац до Бикич Долу пред револуцию... Руснаци у Бикичу

Руснаци ше зоз сиверовосточних обласцох Угорскей (нєшка то територия восточней Словацкей), на територию тутейшого манастира Привина Глава, почали присельовац до Бикич Долу пред револуцию 1848. року. Бикич Дол наймладше населєнє у општини Шид, а находзи ше сиверовосточно од Шиду, на шестим километре маґистралней драги Шид – Илок, хтора преходзи през Бикич Дол. Тот валал ше находзи на южним боку Фрушкей гори. Скорей ше валал споминал вєдно зоз сушедним валалом Привина Глава, а од 1978. року як самостойне населєнє.

Валал ше спочатку находзел у брегох, як гваря найстарши Бикичанє, а потим кед правена драга, починаю ше будовац хижи коло самей драги, перше з єдного боку, а познєйше и з другого боку драги. Валал подзвигнути на югозаходних схилох Фрушкей гори. През валал преходзи поток Шидина, хтори ше вилївал, та ше прето зоз другого боку Шидини нє могли будовац хижи. У прешлосци ше окреме спомина валал Дол як Вуков Дол, а окреме Бикич. У жридлох мож найсц же Бикич змесцени медзи Сотом и Веку. Мадярска назва Бикичу була Бикеш (Bikesz). Руснаци ше до Бикич Долу, як записал учитель Михайло Ковач у Памятнїци основней школи у Бикич Долу, почали насельовац зоз Шаришскей жупаниї, з околїска Бардейова и Пряшова, а то насампредз були фамелиї Гнатково, Бобальово и Лазорово. Тоти фамелиї пришли до брегох коло терашнього Бикичу и там направели жемунїци у хторих жили. Понеже народ бул роботни, швидко по приселєню ше почало будовац прави хижи. На месце дзе тераз хижи були верби и мочар, та требало тоти верби викерчиц же би ше могло будовац. „Од перших населєнцох ше споминаю Василь Брчак, Янко Кунц, Микола Ґоч и Василь Фиґнар. Места з хторих ше присельовали Руснаци до Бикич Долу: Люцина, Луков, Боґлярка, Кружльов, Криве, Венеция, Львов, Сариков и Крижи“.

Народ хтори ше населєл на тоту територию, зоз старого краю принєсол и любов ґу вири и церкви, алє тиж и язик, бо сами за себе гварели же бешедую „по горняцки“. Медзитим, тот язик нє зачувани у писаних жридлох и нєшка ше уж цалком страцел, алє єст дзепоєдни слова хтори стари Бикичанє познаю як „горняцки“ слова. Место „горняцкого“ язика младши поколєня од Руснацох у Шидзе, населєних ту на початку XIX вику, прияли руски язик, хтори кодификовани 1923. року як литературни, та ше нєшка у тим валалє бешедує по руски. Учитель Михайло Ковач пише же Руснаци хтори ше ту населєли грекокатолїки, як и же тей вири остали вирни по нєшка.

Руснаци хтори ше приселєли до Бикичу спочатку жили на маєтку манастира. Робели як слугове и наднїчаре прето же були худобни, а познєйше, кед заробели пенєж, почали будовац свойо хижи, набивани з глїни и закрити з надом. Познєйше куповали свой статок и свою жем. Валал ше швидше почал розвивац од 1889. року, кед направена уж спомнута драга Шид – Илок. Бикич Дол з часом достал свою нєшкайшу назву, алє ше длуго водзел под назву Привина Глава. Од 1958. року Бикич Дол ма свою Месну канцеларию, а як перши уписани до матичней кнїжки народзених у Бикич Долу бул Яким Лазор.

У кнїжки Николи Затезала Занатство, трговина и угоститељство у општини Шид стої зазначене же на початку ХХ вику на подручу валалу робела дакеди воденїца хтора ше находзела на потоку Шидина. Воденїца була у власнїцтве манастира Привина Глава, а у нєй оспособйовани шеґерти же би знали робиц у воденїцох и млєц жито и кукурицу. Позната була тиж и чарда хтора у Бикич Долу робела по Другу шветову войну.

У терашнїм чаше културни манифестациї у Бикичу: традицийни Руски бал, хтори ше отримує на Дзень женох – 8. марца и манифестация рубаня майового древка „Пришли нам Русадля“. У Бикич Долу од 2008. року обновена робота Дружтва за руски язик, литературу и културу: основана и Секция Дружтва, чий предсидатель Зденко Лазор.

Зденко Лазор

*реализацију пројекта „Руснаци зоз Войводини“ помогло Министарство културе и информисања Републике Србије. Ставови изнети у подржаном медијском пројекту нужно не изражавају ставове органа који је доделио средства.

Nema još komentara.

Budite prvi koji ćete ostaviti komentar.

Odgovori

Your email address will not be published. Required fields are marked *


*

Skip to toolbar