Да ше случайно  фамелия карпатских Руснацох Ворхола, у миґрацийох упутела на Панонию, можебуц би швет нєшка нє знал за Ендия Ворхолу. Судьба иншак сцела,...

Да ше случайно  фамелия карпатских Руснацох Ворхола, у миґрацийох упутела на Панонию, можебуц би швет нєшка нє знал за Ендия Ворхолу. Судьба иншак сцела, и його родичох, у намаганю за лєпшим животом, зоз Карпатох, малого валалу Миково, одведла до Америки.Енди Ворхол (Ендру Ворхола) народзени 6. авґуста 1928. року у Пицбурґу у Пенсилваниї. Як дзецко побожних и скромних  родичох, припаднїкох грекокатолїцкей вири, мали Ворхол поряднє ходзел до церкви и бул  барз побожни.

Його приятелє шведоча же бул импресионовани зоз иконостасом у церкви Святого Йоана Златоустого у Пицбурґу, и же праве уметносц того иконостасу була пресудна же би Енди постал „краь поп арта“.

 Обачуюци його побожносц, мац Юстина и оцец Андрей,  потайомно жадали же би им син  бул паноцец , алє людзе шнїю а Бог одлучує….

Як дзецко бул  хоровити и часто вязани за посцель, та патрел на мацер котра робела ручни роботи.

Мац, же би го  змирела у посцелї, давала му прибор за рисованє и потримовку же би рисовал.

Сами Ворхол познєйше споминал же постал тото цо постал,  дзекуюци мацери, єй ручним роботом и хоровитому дзецинству.

Свой талант предлужел пестовац на студийох за дизайн на универзитету у своїим городу. После дипломованя, меня презвико до Ворхол и предлужує свой живот у Нюйорку.Од теди почина його блїщаца кариєра.

Представял ше як чловек „нїодкац“.

Постава познати по своїх ексцентричних  рисункох и по роботох у познатих часописох „Ґламур“, „Нюйркер“,  „Харпер базар“ и велїх других..

Шейдзешатих рокох прешлого вику дизайновал конзерву за юшку „Кембел“и конзерву „Кока Коли“,  цо постава инспирация за його дальшу уметносц.

Бул прихильнїк  креaциї  през вецей медиї, верел до шицкого, и за ньго нє постояло нєможлїве. Бул дизайнер, маляр, илустратор за реклами, режисер, ґлумец  и писатель.

Постава, вироятнє нєсвидомо, вожд ґенерациї котрей було шицко дошлєбодзене.

Водзело го ґесло „Нє буц селективни, бо шицко може буц красне“.

Центер його уметносци бул його студио у Нюйорку  под назву „Фабрика“.

Робел и творел тимски и зберал коло себе велїх уметнїкох и талантованих людзох. Його „Фабрика“ постала дом уметнїком, ґлумцом, писательом, дизайнером и андерґраунд уметнїком.

 Занїмал ше зоз дизайном, филмом и зоз писаньом.

Познати филм „Я штреляла на Ендия Ворхола“ зоз 1996. року зоз Лиз Тейлор у главней улоги, направени по нємилей подїї зоз Ворхолового живота 1968. року  кед уметнїца Валери Соланс, єдна од порядних нащивительох „Фабрики“ пробовала  направиц атентат на ньґо.

Медзи його музами  и велькима приятелями  були  Мерлин Монро, Елизабет Тейлор, Елвис Присли, Мик Джеґер, Йоко Оно, Джеки Кенеди и велї други котрих овиковичел, та  и на таки способ вошли до историї поп арт култури.

Виявел же у будучносци кажди будзе славни 15 минути, а як ствари стоя, нє спревед ше. Нє таєл же є хомосексуалєц,  и постал ґей икона тедишнього часу.

Мирни, ганблїви и поцагнути до себе,  бул дзечнє видзени госц шицких розбуйдошених забавох шейдзешатих, седемдзешатих и осeмдзешатих рокох  у Нюйорку, вше  як нєми шведок котри ше дружи зоз уметнїками, розбуйдошенима и декадентнима особами тедишнього часу.

Без огляду на окруженє, Енди нє пил, нє курел и нє конзумовал дроґу. Цеком свойого живота, остал побожни и поряднє  ходзел на служби, а  до конца живота му при посцелї стал молитвенїк и Христово роспяце. При своєй парохиї, уж у старших рокох,  як волонтер помагал людзом без обисца, старал ше о дзецох без родичох и старших особох.

Варел им,  рихтал  чаї, варел кафу и финансийно им помагал.

 Його познати вислови „ Зарабянє пенєжу уметносц, и робота уметносц, а добре дїлованє найлєпша уметносц“, „Народзиц ше исто як буц украднути и предани до рабства“.

Енди Ворхол умар у 58. року живота 22. фебруара 1987. року у Нюйорку од пошлїдкох рутинскей операциї жовчу. Поховани є на руским теметове котри на перифериї  Пицбурґа.

Його уметносц  була його молитва, прецо є и у нєшкайших  часох инспирация  велїм уметнїком.

 У беоґрадскей општини Чукарица Енди Ворхол достал  улїчку зоз своїм меном.

Владимир Балащак

*реализацију пројекта „Руснаци зоз Войводини“ помогло Министарство културе и информисања Републике Србије. Ставови изнети у подржаном медијском пројекту нужно не изражавају ставове органа који је доделио средства.

Nema još komentara.

Budite prvi koji ćete ostaviti komentar.

Odgovori

Your email address will not be published. Required fields are marked *


*

Skip to toolbar